Наш сайт використовує файли cookies та сервіси для збору технічних даних відвідувачів, щоб надавати послуги, що найбільше відповідають Вашим інтересам та потребам. Продовжуючи використовувати наш сайт, ви автоматично погоджуєтеся з нашою Угодою користувача.

CBM Technology Glamar
Єдиний
офіційний
представник
в Україні

Нормативні документи, якими регламентується проєктування систем заземлення

Система заземлення у відповідності до стандартів

ДСТУ EN 62305-3:2012

  • Е.5.4 Система заземлення
  • Е.5.4.1 Загальні положення

    (...) Проєктувальнику LPS* та монтажнику LPS* належить вибрати відповідні типи заземлювальних електродів та належить розмістити їх на безпечній відстані від входів і виходів будівлі (споруди) та від зовнішніх струмопровідних частин у ґрунті, таких як кабелі, металеві канали і т.ін. Тому проєктувальнику LPS* та монтажнику LPS* належить вжити заходів для захисту від небезпечної крокової напруги поблизу мереж заземлення, якщо їх встановлено у місцях, доступних для людей (див. Розділ 8, ДСТУ EN 62305-3:2012).

    Рекомендована величина загального опору заземлення у 10 Ом є достатньо консервативною для будівель (споруд), у яких застосовуються безпосередні еквіпотенційні сполучення. Величина опору має бути якнайнижчою у кожному випадку, але особливо у випадку будівель (споруд), з загрозою від вибухових речовин. Проте, найважливішим заходом є влаштування еквіпотенційних сполучень.

  • Е.5.4.2.1 Розміщення типу А

    (...) Така система включає у себе горизонтальні чи вертикальні заземлювальні електроди, з'єднані з кожним струмовідводом. За наявності кільцевого провідника, який об'єднує струмовідводи, і який контактує з ґрунтом, розміщення заземлювальних електродів все одно класифікується як тип А, якщо кільцевий провідник є у контакті з ґрунтом менше ніж на 80 % його довжини.

  • Е.5.4.2.2 Розміщення типу В

    (...) Система заземлення типу В є переважною для сіткових систем перехоплювачів та для LPS* з кількома струмовідводами. Така система включає у себе або кільцевий заземлювальний електрод зовні будівлі (споруди), який є у контакті з ґрунтом принаймні на 80% від його загальної довжини, або фундаментний заземлювальний електрод.

  • Е.5.4.3.2 Фундаментні заземлювальні електроди

    (...) Належить також пам'ятати, що стрижні риштунку у бетоні генерують таку ж величину гальванічного потенціалу як і мідні провідники у ґрунті. Це забезпечує добре інженерне рішення у проєктуванні систем заземлення для залізобетонних конструкцій (див. Е.4.3, ДСТУ EN 62305-3:2012).

    (...) Додаткова проблема повстає через електрохімічну корозію, спричинену гальванічними струмами. Сталь у бетоні має приблизно такий самий гальванічний потенціал у електрохімічному ряду, як мідь у ґрунті. Тому, коли сталь у бетоні з’єднано зі сталлю у ґрунті, рушійна гальванічна напруга близько 1 В спричиняє проходження корозійного струму ґрунтом й вологим бетоном та розкладає сталь у ґрунті.

    Заземлювальні електроди у ґрунті мають використовувати провідники з міді, омідненої сталі або з нержавіючої сталі, якщо їх з'єднано зі сталлю у бетоні.

    LPS* - завершена система захисту від блискавки (система блискавкозахисту), призначена для зменшення фізичних пошкоджень будівель (споруд) від спалахів блискавки у будівлю (споруду). Складається із зовнішньої і внутрішньої захисних систем.

Матеріал провідників та електродів для системи заземлення

ДСТУ Б В.2.5-82:2016, IEC 60364-5-54

Таблиця 3 - Характеристики заземлювальних електродів, які звичайно використовуються для укладання в землю або бетон фундаменту будинку, і їх покриття

Матеріал уземлювальних електродів і їх покриття Характеристики уземлювальних електродів Характеристики покриття
Тип уземлювального електрода Мінімальний діаметр, мм Мінімальний переріз, мм² Мінімальна товщина (штаби, полиці, стінки), мм Мінімальна товщина, мкм
Сталь з електролітичним мідним покриттям в землі (див. Примітку 2) Круглий стрижень (вертикальний) 14 - - 250
Круглий дріт (укладений горизонтально) (8) 10 - - 70
Штаба (укладена горизонтально) - 90 3 70

Примітка 1. Зазначені в дужках величини можуть бути використані тільки при будівництві захисного уземлення. Величини, які не розміщені в дужках, можуть бути використані при будівництві уземлення, яке одночасно є захисним уземленням і блискавкозахисним уземленням.

Примітка 2. Покриття повинно бути рівним і безперервним на всіх частинах зовнишньої поверхні уземлювального електрода та мати високу надійність з’єднання з сталлю, в тому числі на тих, де для забезпечення з’єднання нанесена різьба.

ДОДАТОК М, ДСТУ Б В.2.5-82:2016

  • М.2.5

    Будь-який сталевий заземлювальний електрод не повинен безпосередньо виходити з бетону фундаменту і входити в землю. Винятком є тільки електроди, які виготовлені з нержавіючої сталі або мають інший надійний здійснений заводським способом захист від дії вологи. Гаряче оцинковане покриття або захист шляхом фарбування чи накладання інших аналогічних фарб і матеріалів не є достатнім захистом.

  • М.2.6

    Якщо фундаментний заземлювач не забезпечує потрібного опору розтіканню, можуть бути застосовані додаткові заземлювальні електроди, які розташовані поблизу нього в землі. У разі безпосереднього приєднання фундаментного і додаткового заземлювачів, останній повинен бути виготовлений з іншого матеріалу (не із звичайної або гарячеоцинкованої сталі), наприклад, із нержавіючої сталі, сталі з мідним покриттям або міді, щоб забезпечити необхідний термін служби цієї частини заземлювача.

ДОДАТОК С, IEC 60364-5-54

  • С.4 Можливі проблеми корозії для інших заземлюючих систем, розташованих ззовні поряд з фундаментними заземлювачами.

    Необхідно враховувати, що звичайна сталь (без покриття або гарячого оцинкування) в бетоні має такий сами електро-хімічний потенціал, як мідь в ґрунті. Відповідно, є небезпека електрохімічної корозії з іншим сталевим заземлювачем розташованим поряд з фундаментом і з’єднаним з фундаментним заземлювачем. Цей ефект також можна спостерігати у армованих фундаментів великих будівель.

    (...) Гаряче оцинкування, фарбування або інші подібні покриття не є достатнім захистом. Додаткові заземлювачі навколо та поряд з такими будівлями не варто виконувати з гарячеоцинкованої сталі для забезпечення достатнього строку служби цієї частини заземлювача.

ДСТУ EN IEC 62561-2:2019. КОМПОНЕНТИ СИСТЕМИ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ. Частина 2. Вимоги до провідників і заземлювальних електродів.

Таблиця 1 - Матеріал, конфігурація, площа поперечного перерізу блискавкоприймальних проводів, блискавкоприймальних стрижнів, ввідних стрижнів заземлення і спусків проводів

Матеріал Конфігурація Площа поперечного перерізу, мм2a) Рекомендовані розміри
Сталь з мідним покриттямe) Суцільний пруток ≥ 50 8 мм у діаметрі
Суцільна стрічка ≥ 50 2,5 мм завтовшки

a) - Технологічний допуск: - 3%.

e) - Мінімальне радіальне мідне покриття 70 мкм завтовшки, вміст міді 99,9%.

Таблиця 3 - Матеріал, конфігурація і площа поперечного перерізу заземлювальних електродів

Матеріал Конфігурація Площа поперечного перерізуа) Рекомендовані розміри
Заземлювальний стрижень, мм² Заземлювальний провід, мм²
Сталь з мідним покриттямc) Суцільний пруток ≥ 150 - діаметр 14 мм, якщо мінімальне мідне покриття 250 мкм у радіальному напрямку, з вмістом міді 99,9%
Суцільний пруток - ≥ 78 діаметр 10 мм, якщо мінімальне мідне покриття 70 мкм у радіальному напрямку, з вмістом міді 99,9%
Суцільна стрічка - ≥ 90 товщина 3 мм, якщо мінімальне мідне покриття 70 мкм у радіальному напрямку, з вмістом міді 99,9%

a) - Технологічний допуск: - 3%.

c) - Мідь повинна бути нерозривно пов’язана зі сталлю. Покриття може бути виміряне за допомогою електронного інструменту для вимірювання товщини покриття.

05 Жовтня 2020

Залишити заявку та отримати консультацію