Наш сайт використовує файли cookies та сервіси для збору технічних даних відвідувачів, щоб надавати послуги, що найбільше відповідають Вашим інтересам та потребам. Продовжуючи використовувати наш сайт, ви автоматично погоджуєтеся з нашою Угодою користувача.
«Заземлення? А навіщо воно мені?» – так думають багато власників приватних будинків. А потім дивуються, чому «б’ється струмом» пральна машина, чому постійно згорають зарядки від телефонів і чому УЗО спрацьовує без причини.
Уявіть його як «запасний вихід» для електричного струму. Коли все працює нормально – струм йде своїм шляхом по фазному і нульовому дротах. А якщо десь щось зламалось? Наприклад, в пральній машині «пробило» на корпус.
Без цього струм чекатиме, поки хтось доторкнеться до корпусу – і вдарить через людину. Якщо все працює, як слід, то струм одразу піде безпечним шляхом в землю, а автомат або УЗО відключить пошкоджений прилад.
Існує кілька способів зробити заземлення. Вибір залежить від того, який у вас ґрунт, скільки коштів готові витратити і наскільки серйозно підходите до питання.
«Найпростіший» варіант – три металеві стрижні або кутники, забиті в землю трикутником. З’єднуєте їх між собою полосою або товстим дротом за допомогою зварювання – і готово. Дешево, але не дуже легко у виконанні (зварювання та кувалда для забиття кутників ще тій ще клопіт) та на додачу до цього, зазвичай, не ефективно, тому що отримати потрібний опір 4 Ом рідко коли вдається.
Проблема в тому, що такий «трикутник» працює тільки в хорошому (низькоомному) ґрунті. Якщо земля глиниста або піщана, опір буде занадто великий. Плюс зимою земля замерзає, а влітку висихає – і заземлення працює гірше (опір росте).
Набагато краще – глибинний метод (глибше 5 метрів). Забивають спеціальні обміднені стрижні з товщиною шару міді 250 мкм (це дуже важливо) на глибину від 5-30 метрів, а іноді навіть більше (технологія дозволяє), це залежить від питомого опору ґрунту. На глибині земля завжди волога і не замерзає та не висихає. Технологія називається WTG®, і вона справді працює в будь-яких умовах.
Watson-Energo® з 2003 року є єдиним офіційним представником CBM Technology GALMAR – світового лідера виробництва обміднених стрижнів для заземлення. Ми першими привезли в Україну технологію WTG® глибинного заземлення. Один такий електрод замінює цілий контур з горизонтальних провідників та кутників.
Якщо вирішили робити самостійно, ось що потрібно зробити:
Заземлення має бути не ближче 1 метра від фундаменту, але, бажано, і не далі 10 метрів від електрощитка. Краще з тієї сторони, де рідше ходять люди.
Викопати траншею від будинку до місця заземлення. Глибина – 50-70 см, ширина – як лопата. По дну траншеї прокладете заземлюючий провідник (оцинковану або обміднену полосу, дріт або кабель) від заземлювача до щитка.
Встановити на потрібну глибину за допомогою вібромолота обміднені стержні. Зазвичай починають з глибини 7,5-10 м. для отримання опору 4 Ом. Якщо заземлювачів два, то вони з’єднуються за допомогою оцинкованої або обмідненої полоси 25×4 мм або обмідненого дроту діаметром 8 мм. Полоса та дріт з’єднуються зі обмідненим стержнем спеціальними затискачами з нержавіючої сталі.
Відеоінструкція з монтажу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=WEbdCTJML68
Це може бути мідний кабель перерізом – не менше 16 мм² або обміднений дріт діаметром 8 мм. Краще від заземлювача до щитка прокласти провідник без додаткових з’єднань.
Якщо використовується оцинкована або обміднена полоса або дріт, то дуже допомагають при монтажі заземлення пристрої для вирівнювання дроту та полоси. Дріт та полоса постачаються в бухтах, тому в траншеї не будуть лежати рівно, це призведе до перевитрати провідника. А при прокладці по стіні рівний провідник значно полегшує монтаж. Пристрої з роликами (є варіанти на 5 і 9 роликів) роблять полосу та дріт ідеально прямими. Працюють з дротом діаметром 3–10 мм та з полосою до 30×4 мм.
В електрощитку має бути шина заземлення. До неї підключаєте заземлюючий провідник від заземлюючого пристрою і всі заземлювальні дроти від розеток.
Пісок – найгірший варіант для заземлення. Піщаний ґрунт погано проводить струм, особливо в сухому стані. Треба або збільшувати площу заземлювача, або використовувати глибинне заземлення.
Глина – краще за пісок, але теж не ідеал. Глина добре тримає вологу, але взимку сильно промерзає. Заземлювач треба робити глибший.
Чорнозем – найкращий варіант. Добре проводить струм, утримує вологу, не сильно промерзає. Тут велика глибина не потрібна.
Скеля або кам’янистий ґрунт – проблема. Забити стрижні важко, опір великий. Тому доцільно використовувати струмопровідний цемент, який покращує показники опору на 20-30%.
Встановили заземлення – це ще не все. Треба перевірити, чи працює воно правильно.
Найголовніше – виміряти опір заземлення. Для цього потрібен омметр. Якщо опір більше 4 Ом – треба доробляти.
Також треба перевірити надійність всіх з’єднань.
І обов’язково перевірити роботу УЗО. Воно має спрацьовувати при натисканні кнопки «Тест». Якщо не спрацьовує – або УЗО несправне, або проблеми із заземленням.
Зробити просте заземлення можна і самому, але є випадки, коли краще звернутися до спеціалістів.
Якщо у вас складний ґрунт – скеля, дуже сухий пісок. Тут потрібен професійний розрахунок, спеціальні технології та досвід.
Якщо потрібно заземлення для потужного обладнання – зварювальних апаратів, електроплит на 380В, промислового обладнання. Тут вимоги суворіші.
Якщо робите заземлення разом з блискавкозахистом. Такі системи мають працювати разом, і тут краще не експериментувати.
Заземлення в приватному будинку – це не розкіш, а необхідність. Зробити його можна і самому, але треба дотримуватися всіх правил і не економити на матеріалах. Якщо сумніваєтеся – краще запросити професіоналів, ніж ризикувати безпекою родини.
