Що таке блискавкозахист і навіщо він потрібен

Коли над головою збираються чорні хмари і починає блискати, мабуть, кожен з нас думав: «А що буде, якщо блискавка вдарить у мій будинок?» Блискавкозахист – це не якась там технічна штуковина для «просунутих», а справжній рятівник, який може захистити ваш дім і навіть життя.

Що таке блискавка і чому вона така страшна

Уявіть собі: блискавка – це як величезна електрична іскра між хмарами і землею. Тільки ця «іскра» може мати силу струму до 200 000 ампер (для порівняння – у вашій розетці максимум 16 ампер), а температура – 30 000 градусів! Це в п’ять разів гарячіше за поверхню Сонця. Коли така сила вдаряє в будинок – біда неминуча.

Статистика не бреше: щороку блискавка спалює тисячі будинків, вбиває техніку на мільярди гривень і, на жаль, забирає людські життя. Найбільше «не щастить» високим будинкам, самотнім спорудам посеред поля і всім, хто живе за містом.

Як працює блискавкозахист – просто про складне

Блискавкозахист – це як пожежний, який стоїть на варті вашого дому. Тільки замість вогню він «ловить» блискавку і відводить її туди, де вона не нашкодить – в землю.

Вся система складається з трьох частин:

• Блискавкоприймач – це металеві стрижні та дріт, які розташовуються на найвищих точках будинку. Коли блискавка шукає, куди б їй вдарити, вона обирає найвищу точку – в нашому випадку це блискавкоприймач.
• Струмовідвід (або доземний провідник) – це також дріт діаметром не менше 8 мм, який спускається від блискавкоприймача по стіні до землі. По ньому блискавка «їде» додому, в землю. Головне, щоб цей дріт був стійкий до впливу корозії і прямий – ніяких зайвих вигинів та петель блискавка не любить. Про те, щоб дріт був прямий, допомагають подбати спеціальні пристрої, такі, як інструмент для вирівнювання дроту та полоси, AH Hardt.
• Заземлення – найважливіша частина. Це те, що закопано в землі. Якщо заземлення погане, вся система не працює. Струм має кудись дітися, і якщо «дороги» в землю немає – біда.

Які бувають системи захисту від блискавки

Не всі блискавкозахисти однакові.

• Класичний (пасивний) – це ті самі стрижні та «сітка» з дроту на даху. Стоїть собі тихенько і чекає блискавку. Простий, надійний, не ламається. Для звичайного будинку – то що треба.
• Активний (випереджувальний) – це стрижень з «конденсатором». Він має здатність перехоплювати блискавку значно раніше і, відповідно, може захистити більшу площу. Але й коштує дорожче. Має сенс для великих об’єктів або для об’єктів зі складною формою даху, скляними фасадами.

Є ще різні конструкції: стрижні, дроти між стовпами, підвісні сітки на даху. Вибір залежить від того, який у вас за будинок, та що додатково потрібно захистити.

Навіщо взагалі потрібен цей блискавкозахист

Система виконує чотири головні завдання. Ловить блискавку – замість того, щоб вона вдарила в дах, антену чи димар, вона б’є у блискавкоприймач та йде в землю по струмовідводах. Не дає згоріти будинку – особливо це важливо для дерев’яних будинків. Блискавка може підпалити все що завгодно.

Захищає техніку – навіть якщо блискавка вдарила десь поруч, у вашій мережі може «стрибнути» напруга. Телевізор, холодильник, комп’ютер – все це може згоріти. Рятує людей – це найголовніше. Блискавка може вбити на місці. З блискавкозахистом ви в безпеці.

Хто повинен ставити блискавкозахист – що кажуть закони

В Україні є правила, які регулюють хто і як повинен ставити блискавкозахист (внутрішній та зовнішній).

• I категорія – це особливо небезпечні місця: склади боєприпасів, автозаправний комплекс, хімзаводи. Тут блискавкозахист обов’язковий і дуже серйозний.
• II категорія – школи, дитсадки, лікарні, заводи, багатоповерхівки вище 60 метрів. Блискавкозахист теж обов’язковий.
• III категорія – звичайні будинки і котеджі. Тут блискавкозахист «рекомендується», але не обов’язковий.

Правда, якщо ваш будинок згорить від блискавки, а захисту не було – страхова може не заплатити. Тому, краще не ризикувати та попіклуватися про блискавкозахист приватного будинку.

Догляд за системою – щоб працювала довго

Блискавкозахист – не поставив і забув. Його треба періодично оглядати.

Що перевіряють щороку:

• Чи не відламались або пошкодились блискавкоприймачі.
• Чи міцно тримаються кріплення.
• Чи не обірвався дріт від впливу корозії.
• Чи низький опір у заземлення.
• Чи немає іржі на з’єднаннях.

Після кожної сильної грози теж варто подивитися – а раптом блискавка вже вдаряла і щось пошкодила.

Найчастіше проблеми зі з’єднаннями – там, де дріт з’єднується між собою чи приєднується до заземлення. Якщо контакт погіршується, система може не спрацювати.

Watson-Energo® з 2003 року єдиний офіційний представник CBM Technology GALMAR в Україні – світового лідера у виробництві обміднених матеріалів для заземлення. Ми першими запропонували технологію WTG глибинного заземлення на базі обміднених стрижнів GALMAR в Україні.

Працюючи з нами, ви отримуєте не просто обладнання, а готове рішення, розроблене спеціально під ваш об’єкт. Це дає максимальний результат при оптимальних вкладеннях.

Блискавкозахист – це не розкіш, а необхідність. Як ремені безпеки в автомобілі – краще мати і не використовувати, ніж потребувати і не мати.

Головне – довіритись професіоналам. Це не та сфера, де варто експериментувати чи економити. Якісно зроблений блискавкозахист служитиме десятиліттями і дасть вам впевненість, що ваш дім під надійним захистом.